Музей-кімната Л.М. Ревуцького

Музей-кімнату Л. М. Ревуцького створено на базі Чернігівського музичного училища ім. Л.М.Ревуцького до 115-ї річниці від дня народження композитора та до 100-річного ювілею навчального закладу.                             

 У створенні музейної експозиції значну допомогу було надано науковими працівниками Чернігівського історичного музею ім..В.В.Тарновського і,зокрема, завідувачкою відділу науково-методичної роботи В.Л.Луцькою. Художнє оформлення музею було здійснено художником-дизайнером В.С.Шереметом.

В експозиції музею-кімнати представлені копії фото  і  документальних матеріалів,що відтворюють сторінки життєвого і творчого шляху відомого українського композитора, вченого і педагога ― Левка Миколайовича Ревуцького (1889-1977). Згідно з  концептуальним рішенням музею, експозиційний виклад матеріалу подано за проблемно-хронологічним принципом, який спрямовує увагу на розкритті особистості митця з її високим гуманізмом, непідробною духовністю, надзвичайним інтелектом.   

Залучені до експозиції матеріали (а це видання музичних творів і літературної спадщини  композитора, спогади рідних,друзів,колег,публікації  дослідників творчості Ревуцького, зокрема, Кузик В, Побережної Г. та ін.),зібрані в тематичні комплекси, віддзеркалюють світ захоплень, уподобань композитора, коло друзів, музичних кумирів і викладачів, що формували  Ревуцького як музиканта-професіонала. Окремі сторінки  експозиції присвячені редакторський, науковій, педагогічній і громадській діяльності Л. Ревуцького.             

Центральним аспектом експозиції є творчість Левка Миколайовича. Вона представлена класичними зразками симфонічної, фортепіанної, хорової та камерної вокальної музики.                                                                                     

Багатство образного змісту, довершеність драматургії творів, глибока народність і зв’язок  з традиціями світового музичного мистецтва  зумовили їх роль як художнього еталону свого часу.                                                             

Інтерес до багатогранної гармонійної особистості Л. Ревуцького, талановитого композитора, блискучого педагога, діяльного організатора, вдумливого редактора, не втрачається й сьогодні

Путівник знайомить читача з матеріалами експозиції музею, містить докладні коментарі до тематичних комплексів.

Для розуміння сутності будь-якого духовного явища неможливо обійтись без знання його генетичних коренів, родинних витоків. В родоводі Л. Ревуцького―блискуче сузір’я визначних суспільних діячів, просвітників, представників культури і мистецтва. Їх потужна „аура“ безумовно відбилася на становленні  світогляду композитора, відклалася у свідомості.          

В експозиції представлена стаття  кандидата мистецтвознавства  Кузик В. «Від Хмельницьких до Ревуцьких». Досліджуючи родовід композитора, музикознавець знайшла витоки шляхетного роду  Левка Миколайовича (по «Їржавській» лінії) і з’ясувала, що він є нащадком видатного українського гетьмана Богдана  Хмельницького. «…Дарунком долі став для мене день, коли я, гортаючи родовідну книгу князя Лобанова-Ростовського (1895р.), прочитала, що Марія Богданова-Хмельницька ― дочка гетьмана Б.Хмель- ницького―була дружиною Івана Стороженка (1615-1693),сотника Іченського полковника Прилуцького, сподвижника Хмельницького, сина старшого полковника війська Запорозького, Андрія Стороженка».        

Село  Іржавець  розташувалось серед розлогих степів Лівобережжя, де Чернігівщина межує з Полтавщиною. В цьому мальовничому поліському селі 20 лютого 1889р. народився майбутній композитор. Тут пройшло його дитинство. Як виглядав Іржавець на початку XX ст. можна побачити на фото в експозиції. Зберігся і будинок, в якому народився Левко Миколайович. У 1989р. тут відкрито  меморіальний музей.

Батьки композитора володіли значним маєтком (близько 350 десятин орної землі,крім ділянки лісу діброви та сіножати),успадкованих від матері Олександри Дмитрівни,Ганни Павлівни,з родини Стороженків,рідної сестри  відомого письменника Олекси Стороженка.Батьки композитора жили у великій приязні і з селянами Іржавця,допомагали у будівництві школи,позичали зерно до нового урожаю ― все це сприяло щирим,добрим відносинам.

    

„Самі Ревуцькі не мали навіть власної молотарки,і,коли закінчувались жнива,позичали її у заможнього сільського господаря,Демида Науменка” ,-згадував Валеріан Ревуцький(племінник композитора)  

Любов до рідного села Левко Миколайович  зберіг на все життя,хоча з  1924 р.з ряду причин він жодного разу не зміг відвідати Іржавець. І тільки в похилому віці,незадовго до смерті,Ревуцький попросив свого учня Платона Майбороду привезти йому краплину води з рідної криниці. 

Непересічна особистість Левка Миколайовича виявилася в його високому інтелекті,багатогранному таланті,шляхетності духу. Ревуцький був надзвичайно талановитою,обдарованою людиною. І це стосувалося не тільки музики,яка стала сенсом всього його життя. Він мав хист до астрономії,математики,фізики. Для спостереження всесвіту він навіть змайстрував саморобний телескоп,придбав відповідну літературу з астрономії. Захоплення точними науками виявилося у вступі до природничого факультету Київського університету. Одним з улюблених  занять Левка Миколайовича було фотографування. В експозиції представлені копії його авторських знімків . Крім картин природи, родинного побуту знаходяться і комбіновані жартівливі знімки.

30 березня 1977 р. Левка Миколайовича Ревуцького не стало. Закінчилося довге,насичене подіями,радощами і болями життя великого Майстра. На жаль,земне життя має свій початок і кінець,але,на радість,існує ще людська пам’ять,яка є синонімом вічності.


Музика Л.Ревуцького продовжує звучати,вона — невід’ємна частка національної музичної культури,неповторний яскравий зразок в історичному розвитку українського мистецтва.